Сумська міська рада

Сумська топоніміка як проблема
(пропозиції щодо перейменування назв вулиць)

Проблема назв вулиць у Сумах з точки зору стандартів «великої» політики може й справді видатись неактуальною. Але ми все ж таки наважуємось винести на обговорення небайдужих людей сумської громади проект перейменувань топонімічних назв нашого міста. І в цьому, як буде показано далі, є і своя логіка й свої аргументи. Відразу зазначимо, що дане питання активно обговорювалось сумськими краєзнавцями (і не тільки) наприкінці 80 – початку 90-их років тепер уже ХХ століття. Тоді вийшло десятки статей у «Панорамі Сумщини», «Ленінській правді» (теперішній «Сумщині»), «Доброму дні». Але настали, як кажуть, інші часи і в результаті ми маємо лише поодинокі зміни у назвах вулиць. Ми також прекрасно розуміємо, що коли справа дійде до реалізації вже узгодженого проекту, то постануть нові проблеми – це, насамперед, фінансова, а також при прийнятті остаточного рішення дасть про себе знати ідеологічний чинник. Але починати все одно колись потрібно. Отже:

І. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ

До 350-ти річчя заснування міста Суми пропонується перейменувати та відновити історичні назви частини вулиць а також майданів, провулків, проїздів і т.п. (далі – вулиць) нашого міста. Необхідність перейменування зумовлена наступними факторами:

1. Назви певних елементів культурного ландшафту населених пунктів творять своєрідне символічне середовище, які є не просто пустими знаками для позначуваних об’єктів, але несуть у собі той енергетичний заряд, що змушує людину (найчастіше неусвідомлено) підпадати під духовний вплив таких символів. Через постійне перебування в їх силовому полі, сприймаючи їх як щось само собою зрозуміле, у людини формується відчуття спорідненості і з названими об’єктами. Мова йде про функціонування найтонших психологічних механізмів ототожнення індивідом себе із певним культурним ландшафтом (малою батьківщиною). Таким чином, топонімічні назви впливають на формування почуття як місцевого, так і загальнонаціонального патріотизму. Звідсіля і та увага, яка постійно надавалась національно свідомими громадянами суспільства проблемі найменування того окультуреного простору, що в ньому повсякдень перебуває людина. Варто нагадати хоча б ті «атаки на символи», що їх провели після приходу до влади французькі якобінці чи російські більшовики.

2. Незважаючи на величезні геополітичні, національні та культурні зміни, що відбулись у світі за останні 25 років (потрібно згадати такі епохальні події як розпад світової комуністичної системи та здобуття Україною політичної незалежності), назви вулиць міста Суми до цього часу консервують у масовій свідомості образ типового провінційного міста Радянського Союзу з його вулицями Комінтерну, 40-річчя Жовтня, Свердлова, газети «Правда», пров. Павлика Морозова і т.п. Вступаючи у відвертий конфлікт із сьогоднішніми реаліями, частина назв вулиць відображає:

• вузькопартійні цінності тоталітарної комуністичної ідеології;
• шовіністичні принципи моделі «велікой русской націі» як прихованого варіанту ідеї «єдіного совєтського народа»;
• космополітичні абстрактні ідеали.

Імена визначних діячів, що надавались вулицям – це стандартний набір імен для назв символів усього Радянського Союзу, що представляють офіційну комуністичну ідеологію та російський державний націоналізм. Якщо ж назвам вулиць надавались імена українських діячів, то лише із неполітичної сфери (культура, наука, почасти військова сфера), і знову ж – це дозволені, офіційно прийнятні імена, ті що вписуються у концепцію нової соціальної спільноти – радянського народу.

У назвах вулиць виразно проглядається російська шовіністична тенденція, яка чомусь офіційно подавалась як інтернаціоналізація, стирання національних ознак на шляху до комунізму і т.п. (приклад: у назвах вулиць представлені троє українських вчених і сімнадцять російських, один український композитор і тринадцять російських, сорок два російських письменники і п'ятнадцять українських і багато інших подібних прикладів. Всього ж у Сумах 87 вулиць названо іменами російських діячів науки і культури і лише 23 – іменами українських).

Отже, чітко прослідковується факт невідповідності між частиною назв вулиць і сьогоднішніми українськими реаліями, що і спонукає нас запропонувати дискусію із цієї важливої проблеми у засобах масової інформації міста та в подальшому вийти з клопотанням перед міською радою про перейменування вулиць у місті Суми.

Метою перейменування є:

а) через нові назви вулиць та повернення старих відновити образ неповторної культурної та історичної індивідуальності нашого міста як міста Слобідської України;

б) сприяти формуванню національної самосвідомості, особливо серед молодого покоління;

в) посилити механізми ідентифікації жителів міста зі своєю «малою батьківщиною».

3. Виходячи із вищеназваного пропонується:

• Відновити історичні назви вулиць, в основному центра міста, що були перейменовані протягом 1917-1990 рр. (за вже зреалізованим принципом: вул. Леніна на вул. Соборну та Петропавлівську, вул. Фрунзе на вул. Воскресенську);
• Перейменувати назви вулиць, пов’язані з комуністичною ідеологією та її творцями і активними репрезентантами (наприклад: вулиці Рози Люксембург, Калініна, Кірова, Баумана, Урицького, Куйбишева і т.п.);
• Перейменувати абсолютну більшість вулиць, яким дані імена «героїв громадянської війни» (наприклад: Чапаєва, Якіра, Лазо і т.п.), виходячи з тієї ідеї, що у братовбивчих громадянських війнах героїв не буває;
• Перекласти українською мовою деякі зрусифіковані назв вулиць (наприклад: пров. Весінній на Весняний, вул. Ковалевська на вул. Ковалівська, вул. Погранична на вул. Прикордонна, вулиці Продольні на Поздовжні тощо).
• Вулиці Петра Калнишевського та Михайла Грушевського перенести з району аеропорту ближче до центру міста, виходячи із рівня значущості цих постатей в історії українського народу.

Хочеться наголосити, що ні в якому разі не потрібно чіпати вулиці пов’язані з іменами та подіями Великої Вітчизняної війни та діячами російської культури.

4. Назвам вулиць, що підлягають перейменуванню надавати імена відомих діячів культури, науки, політичної сфери, спорту за принципом ступеня вкоріненості у місцеве минуле: спочатку це повинні бути уродженці Сум або ті, чия діяльність пов’язана з нашим містом (приклад: полковник Герасим Кондратьєв, Іван та Павло Харитоненки, Никанор Онацький, Микола Данько і т.п.), потім – знамениті уродженці Сумської області (приклад: Пантелеймон Куліш, Олександр Олесь, Микола Хвильовий і т.п.) і врешті відомі діячі всеукраїнського масштабу (приклад: Григорій Сковорода, В’ячеслав Чорновіл і т.п.) (Детальніше див.: ДОДАТОК ІІ).

Всього пропонується змінити назви більше, ніж 70-ти вулиць (майданів, провулків) із близько 600, що існують у Сумах на сьогоднішній день.

Якщо неможливо перейменувати й відновити історичні назви вулиць відразу, ми б пропонували здійснити цю операцію у три етапи. На першому етапі можливим було б відновити історичні назви вулиць в основному центру міста і перейменувати дві вулиці, надавши їм імена знакових для Сум історичних постатей – Герасима Кондратьєва та Івана і Павла Харитоненків.

II. Таблиця пропозицій щодо перейменувань вулиць

ІІІ. Резерв вулиць для подальших перейменувань

1. Войкова пров.

2. Володарського пров.

3. Воровського пров.

4. 2 Воровського пров.

5. Димитрова пров.

6. Урицького проїзд

7. Паризької Комуни пров.

Крам цього в Сумах є багато однакових назв вулиць, різниця між ними тільки у першій цифрі (приклади: сім вулиць Продольних, три Червонопрапорні і т.п.).

Таким чином, потреба у перейменуванні та відновленні історичних назв частини вулиць міста Суми є гостро необхідною як з точки зору національних і культурних інтересів місцевої громади, так й інтересів загальнонаціональних.